- отупілість
- -лості, ж.Стан за знач. отупілий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
отупілість
Смотреть что такое "отупілість" в других словарях:
отупілий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти. 2) у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння … Український тлумачний словник
отупіти — і/ю, і/єш, док. 1) Втратити здатність розуміти, сприймати що небудь. 2) Втратити здатність реагувати на що небудь; збайдужіти до всього. 3) Стати тупим, невиразним (про погляд, обличчя) … Український тлумачний словник
забитість — тості, ж. Стан пригнобленості, отупіння, затурканості, заляканості … Український тлумачний словник
забитий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до забити 1 6). •• Заби/те мі/сце мед. закрите механічне пошкодження тканин або органів без видимого порушення їхньої анатомічної цілісності; супроводжуються крововиливами, некрозом, розміжченням, асептичним… … Український тлумачний словник
затуплюватися — ююся, юєшся і затупля/тися, я/юся, я/єшся, недок., затупи/тися, уплю/ся, у/пишся; мн. зату/пляться; док. 1) тільки 3 ос. Ставати тупим. 2) перен. Доходити до стану отупіння, втрачаючи розумову або чуттєву сприйнятливість; тупішати. 3) тільки… … Український тлумачний словник
